- розпит
- -у; мн. ч.; = ро́зпити, -іврасспро́с, расспро́сы
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
розпит — у, ч. Дія за знач. розпитати, розпитувати. || Запитання, яке вимагає відповіді, з ясування … Український тлумачний словник
розпит — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розпиток — тку, ч., рідко. Те саме, що розпит … Український тлумачний словник
спит — у, ч., діал. 1) Випробування, перевірка. 2) Те саме, що розпит … Український тлумачний словник